Колектив троїстих музик заявив про себе наприкінці 80-х років, а утвердився у 1988 році. Він був створений під керівництвом художнього керівника Велимченського будинку культури Івана Летича.

Троїсті музики – постійні учасники фольклорних свят, фестивалів та мистецьких заходів, зокрема:

  • Міжнародного фестивалю традиційної народної культури «Покуть», який відбувся у 1996 р. в м. Харків.
  • Міжнародного фестивалю Українського фольклору «Берегиня» (м. Луцьк, 1998 р., 2004 р., 2007 р., 2013 рр.).
  • Свята Української культури «Співуча Берестейщина» (Білорусь 2007 р.)
  • Міжнародного молодіжного фестивалю «Древлянські джерела» (м. Рівне 2010 р.)
  • Фестиваль «Рожищенська мальованка».
  • 2013 р. –  учасники Всеукраїнського фольклорного фестивалю «Калина об Різдві» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» м. Києв.
  • Учасники концерту присвяченого Дню Незалежності України в м. Луцьк 2016 р.

Колектив - багаторазовий учасник різних концертів, які проводились в Луцьку, Києві, Ратному. У 2009 році гурту Велимченських троїстих музик присвоєно звання «Народний аматорський колектив».

У цьому колективі є поважні музиканти, а є і молоді - Роман та Василь Філозофи. Обидва - сини баяніста Миколи Філозофа, який в колективі з часу його створення. У 2016р. колектив троїстих музик поповнився енергійним, талановитим, веселим баяністом Миколою Шудруком.

«Якщо Бог дав талант – то його треба використовувати» - так повторює 76-річний скрипаль Григорій Філозоф. А талант у нього є. У його руках скрипка оживає і виспівує на різні голоси.

Важко уявити гурт без енергійного, веселого, вічно красивого і молодого барабанщика Миколи Литвинця. Він не просто виграє на барабані, у нього грає-виграє душа і зачаровує глядачів.

Два музиканти цього колективу відійшли у вічність – це брати Василь Петрович та Микола Петрович Дарчики. Ці хлопці були душею їхнього гурту. Василь – гуморист, викрутиться з любої ситуації. А як він вигравав на кларнеті. Молодички молодії так і викручувались біля нього. Микола був барабанщиком, але дуже спокійним.

Василь Григорович Гайдучик – скрипаль від Бога. Більше десяти років в колективі не грає, пошкодив пальці рук (відійшов у вічність).

Без музики, пісні і танцю колектив не уявляє свого життя. І не лише творча співпраця, а й щира людська дружба єднає цих митців нашого краю, корінних Велимченців. Вони вірні традиціям української пісні, своєму покликанню та любові до отчої землі. Мелодії пісенного поля вони засівають своїм талантом.